Аліментний договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони — батьки дитини, незалежно від того, чи перебувають у шлюбі між собою.
Умови договору
Визначають розмір, строки, порядок виплати та підстави цільового використання аліментів. Не можуть порушувати права дитини, встановлені Сімейним кодексом України.
Може регламентувати зустрічі з дитиною того з батьків, який не проживає постійно разом з дитиною, та інших родичів (дідуся, бабусі, братів, сестер). Важливо чітко зафіксувати порядок побачень, можливість спільного відпочинку, проведення вихідних та святкових днів, канікул, подорожей (зокрема за кордон), відвідування інших родичів, форми та засоби фіксації порушень, можливість санкцій.
Розмір аліментів
Визначається за згодою сторін. Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України (чинна редакція — Закон №2475-VIII від 03.07.2018) розрізняють:
- Мінімальний гарантований розмір — 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (нижче цієї суми договором встановити не можна).
- Мінімальний рекомендований розмір — 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Сторони можуть погодити суму вище рекомендованого мінімуму.
Переваги нотаріальної форми
У випадку невиконання — можливість примусового стягнення без додаткових процесуальних складнощів.
Додаткові витрати
Навіть за наявності договору батьки зобовʼязані брати участь у додаткових витратах на дитину.
Важливо: аліменти є власністю дитини, а не того з батьків, з ким вона проживає.
Припинення права на аліменти у звʼязку з передачею нерухомості
Батьки можуть укласти договір про припинення аліментів, якщо один з них передає у власність дитини нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку або їх частину) — ст. 190 Сімейного кодексу України. Для цього потрібно:
- згода обох батьків
- дозвіл органу опіки та піклування за місцем проживання дитини
- якщо дитині виповнилося 14 років — її обовʼязкова участь у договорі
- нотаріальне посвідчення договору
Після укладення:
- Припиняє зобовʼязання щодо сплати аліментів, але не скасовує відповідальності за додаткові потреби дитини (освіта, медицина)
- Майно, передане дитині, не може бути відчужене до її повноліття без дозволу органу опіки та піклування
- За позовом відчужувача договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обовʼязку по її утриманню (ч. 7 ст. 190 СК)