Необхідні документи
Для фізичних осіб
- Паспорти обох сторін — відчужувача і набувача
- Реєстраційні номери облікових карток платників податків (ІПН)
- Правовстановлюючі документи на майно, яке є предметом договору (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо)
- Витяг з Державного реєстру речових прав (замовляє нотаріус)
- Якщо відчужувач у шлюбі — свідоцтво про шлюб + згода другого з подружжя (якщо майно спільне)
- Акт експертної оцінки майна (для визначення розміру держмита)
Для юридичних осіб
- Для набувача — юридичної особи: виписка з ЄДР, статут, протокол/наказ про повноваження підписанта, паспорт підписанта
Спадковий договір — особлива юридична конструкція, за якою одна сторона (набувач) зобовʼязується виконувати певні розпорядження іншої сторони (відчужувача), а в разі смерті відчужувача набуває право власності на його майно. Глава 90 Цивільного кодексу України (статті 1302-1308) детально описує цей правочин.
Коли спадковий договір підходить
- Відчужувач хоче передати майно конкретній особі після смерті і потребує міцно зафіксувати волю у двосторонньому договорі, який не можна односторонньо змінити (на відміну від заповіту)
- Набувач готовий виконувати певні обовʼязки (догляд, грошові виплати, будь-що домовлене) в обмін на майбутнє право власності
- Відчужувач хоче обійти правило обовʼязкової частки — за судовою практикою (постанова Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 та подальші постанови Касаційного цивільного суду ВС) правило про обовʼязкову частку спадкоємців (ст. 1241 ЦК) на майно, відчужене за спадковим договором, не поширюється. Водночас суд може оскаржити договір у разі зловживання правом — тому формулювання має бути точне, а обставини — чисті.
- Сторони хочуть двосторонню юридичну звʼязаність, на відміну від односторонньої природи заповіту
Як відрізняється від інших правочинів
| Характеристика | Заповіт | Спадковий договір | Договір дарування | Договір довічного утримання |
|---|---|---|---|---|
| Сторін | Одна (заповідач) | Дві | Дві | Дві |
| Право власності переходить | Після смерті + 6 міс. спадкової справи | Після смерті — окремою реєстрацією у ДРРП на підставі договору і свідоцтва про смерть (без спадкової справи) | Одразу (безоплатно) | Одразу (з забороною відчуження) |
| Можна змінити у будь-який час | Так | Ні, лише через суд | Ні | Ні, лише через суд |
| Обовʼязкова частка спадкоємців | Так (ст. 1241 ЦК) | Не діє | Не діє | Не діє |
| Форма | Нотаріально | Нотаріально + реєстрація у Спадковому реєстрі | Нотаріально (для нерухомості) | Нотаріально |
Зміст договору
У договорі чітко фіксуємо:
- Сторони — відчужувач (це може бути подружжя обоє, один з них або будь-яка інша особа) і набувач (фізична або юридична особа)
- Майно — конкретно ідентифіковане (адреса нерухомості, реквізити)
- Розпорядження відчужувача — що саме набувач має робити (догляд за хворою людиною, грошова підтримка, утримання домашніх улюбленців, виконання будь-яких правомірних дій). Сторони можуть передбачити як дії за життя, так і після смерті (організація поховання, заходи памʼяті)
- Строк виконання — з моменту укладення договору або з певної події
- Наслідки невиконання — право відчужувача чи його правонаступника розірвати договір через суд
Обовʼязкова нотаріальна форма
Стаття 1304 ЦК вимагає письмову форму і нотаріальне посвідчення. Простий письмовий договір не має юридичної сили — нотаріус мусить перевірити сторони, роз’яснити наслідки і оформити документ особисто.
Нотаріус при посвідченні:
- Перевіряє дієздатність сторін, документи на майно
- Розʼяснює правові наслідки — вони серйозні й довгострокові
- Накладає заборону відчуження майна (ст. 1307 ЦК) — запис іде у відповідний сегмент ДРРП (архівний Єдиний реєстр заборон відчуження з 01.01.2013 інтегрований у ДРРП)
- Вносить спадковий договір до Спадкового реєстру — електронна база, яка підтверджує наявність договору у разі відкриття спадкової справи
- Видає сторонам примірник договору
Як виконується після смерті відчужувача
- Відкривати спадкову справу не потрібно — майно, визначене у спадковому договорі, не входить до складу спадщини
- Набувач звертається до нотаріуса зі свідоцтвом про смерть відчужувача. Нотаріус знімає раніше накладену заборону відчуження і проводить державну реєстрацію переходу права власності у ДРРП на імʼя набувача — без 6-місячного очікування і без 1% держмита як зі спадщини
- Якщо у відчужувача було й інше майно, яке не було предметом спадкового договору — воно спадкується у звичайному порядку за заповітом або за законом
Ризики і запобіжники
- Для відчужувача — набувач може формально не виконувати зобовʼязання. Зберігайте докази: листування, свідчення. У разі порушення — позов до суду про розірвання.
- Для набувача — ви несете реальні витрати й зусилля роками, а право власності отримаєте тільки після смерті. Якщо виконання розпоряджень стало неможливим через форс-мажор за життя відчужувача — маєте право на розірвання через суд. Після смерті відчужувача право власності вже за вами, і за спадковим договором ви вже не можете бути ініціатором розірвання.
- Для третіх осіб — якщо ви спадкоємець і дізналися про спадковий договір вже після смерті, заперечити його можна лише у суді на підставах порушень закону при його укладенні (порок волі, недієздатність, обман).
Часті питання
Чим спадковий договір відрізняється від заповіту?
Заповіт — одностороння дія; особа розпоряджається майном на випадок смерті, заповіт можна змінити чи скасувати у будь-який момент. Спадковий договір — двосторонній правочин: набувач бере на себе зобов'язання (виконувати розпорядження відчужувача), за це отримує право на майно після смерті відчужувача. Майно у спадковому договорі не входить до складу спадщини, і правило про обов'язкову частку (ст. 1241 ЦК) на нього не поширюється — за усталеною судовою практикою (постанова Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008).
Чи можна розірвати спадковий договір?
Так, через суд (ст. 1308 ЦК). Відчужувач може вимагати розірвання, якщо набувач не виконує його розпоряджень. Набувач може вимагати розірвання за свого життя, якщо об'єктивно неможливо виконувати розпорядження (істотна зміна обставин). Після смерті відчужувача право власності вже перейшло до набувача — розірвати договір набувач уже не може; інші зацікавлені особи (спадкоємці за законом/заповітом) можуть оскаржити дійсність договору у суді на підставах порушень закону при його укладенні.
Чи може набувач продати майно за життя відчужувача?
Ні. Нотаріус при посвідченні спадкового договору обов'язково накладає заборону відчуження на майно (ст. 1307 ЦК) — вона реєструється у ДРРП. До смерті відчужувача набувач не може продати, подарувати, обміняти чи передати майно у заставу. Це захищає відчужувача від недобросовісних дій набувача.
Хто платить державне мито і нотаріальні послуги?
За посвідчення спадкового договору державним нотаріусом — державне мито 1% від вартості майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. "д" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ №7-93). Приватний нотаріус (як я) справляє плату за нотаріальним тарифом (ст. 31 ЗУ "Про нотаріат"), який за розміром співставний з держмитом. За звичаєм платить набувач, але сторони можуть домовитись інакше.